Антикорупційне законодавство встановлює ряд обмежень щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. За вчинення правопорушення суд може накласти штраф, а також додатково заборонити займати певні посади, що матиме наслідком звільнення.
Поліція і НАЗК активні у складанні протоколів. Станом на сьогодні у Єдиному державному реєстрі судових рішень опубліковано понад 5500 рішень за результатами розгляду статті 172-7 КУпАП (Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів). Які існують обмеження та які аргументи використати у суді? Про це – поговоримо далі.
Читайте також: Які ризики несуть справи про корупційні адміністративні правопорушення?
Конфлікт інтересів у реальному житті
Дуже багато ситуацій виникає у зв’язку з прийняттям певних рішень головами сільських та міських рад на свою користь чи в інтересах близьких осіб: виділення земельних ділянок родичам, голосування за такі рішення, працевлаштування та преміювання близьких осіб, прийняття рішень щодо виплат премій та надбавок для себе.
Також часто зустрічаються ситуації, коли керівники державних чи комунальних підприємств укладають договори з підрядниками, які пов’язані з їх родичами. Наприклад, надання певних дозволів для суб’єктів господарювання, засновником чи директором яких є родич керівника.
На практиці у всіх спірних ситуаціях і навіть безспірних ситуаціях на користь суб’єктів декларування, поліція та НАЗК складає протокол та направляє його до суду, тож доводиться готувати аргументи та захищатись у суді.
Якщо вам потрібна консультація або професійний захист у справі про корупційне адміністративне правопорушення, звертайтеся до нас за допомогою
Що саме забороняється?
- Неповідомлення особою про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
- Вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Реальний конфлікт інтересів – суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
Як визначити конфлікт інтересів у конкретній ситуації?
Для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи невчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів, необхідно встановити:
- чітко сформульований приватний інтерес;
- наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями;
- у чому полягає ця суперечність, де знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення;
- наявність повноважень на прийняття рішення, наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об’єктивність або неупередженість рішення.
По суті – це зміст самого правопорушення, який має відображатись у протоколі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією. Позиція захисту має будуватись якраз на відсутності будь-яких суперечностей під час прийняття рішення. Як така позиція сприймається судами?
Судова практика
- Обізнаність особи про наявність конфлікту інтересів має знаходитись у причинному зв’язку з прийнятим рішенням в інтересах іншої особи.
Посадова особа Державного агентства рибного господарства розглянула та задовольнила заяву підприємства, засновником та кінцевим бенефіціарним власником якого є рідний брат його дружини щодо погодження Режиму рибогосподарської експлуатації озера.
Суд встановив, що на момент розгляду заяви він не був навіть знайомий з родичем, який є засновником підприємства. Матеріали провадження не містили доказів обізнаності особи щодо родинних зв’язків дружини, ці відомості стали відомі лише після початку перевірки НАЗК. Матеріали, які долучались до заяви, також не містили даних про засновників та беніфіціарних власників підприємства. Крім того, були відсутні обставини, які б свідчили про конфлікт інтересів, оскільки будь-яких переваг підприємству не надавалося.
З огляду на це, Шевченківський районний суд м. Києва закрив провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення (постанова від 09.04.2020, справа 761/33875/19).
- Звернення народного депутата до НАЗК щодо роз’яснення антикорупційного законодавства не становить конфлікту інтересів.
Народний депутата звернувся до НАЗК із проханням роз’яснити, як застосовується антикорупційне законодавство у конкретній ситуації. НАЗК ініціювало складення протоколу, вбачаючи у діях депутата реальний конфлікт інтересів через використання права депутата надіслати депутатське звернення нібито в особистих інтересах.
Суд дійшов висновку, що результатом отримання такого звернення є роз’яснення, яке стосується не конкретної особи, а невизначеного кола осіб, тому неможливо стверджувати про приватний інтерес особи. Також законодавство не визначає, що таке депутатська діяльність. Водночас кожен депутат звертається до держаних органів саме з депутатським зверненням.
З огляду на це, Печерський районний суд м. Києва закрив провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення (постанова від 09.01.2020, справа 757/19121/19).
В аналогічній ситуації суд направив протокол на доопрацювання через відсутність доказів вручення протоколу особі. За загальним правилом протокол вручається особисто. Якщо ж особа не з’являється для його отримання, протокол направляється рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням про вручення та з описом вкладення не пізніше наступного робочого дня з дня складення протоколу про адміністративне правопорушення разом із супровідним листом в конверті з позначкою “особисто” направляються особі, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Невиконання таких вимог дає право суду направити протокол на доопрацювання. Тому Печерський районний суд м. Києва за відсутності доказів виконання таких вимог направив протокол на доопрацювання (постанова від 11.03.2020, справа 757/32354/18-п).
- Якщо особа на виконання повноважень здійснює захід контролю за НАЗК, це не вважається конфліктом інтересів.
Член Рахункової палати Верховної Ради України на виконання річного плану перевірок брав участь у здійсненні фінансового контролю (аудиту) ефективності витрачання коштів Національним агентством, виділених на керівництво та управління у сфері запобігання корупції та фінансування статутної діяльності політичних партій.
НАЗК розцінило це як використання повноважень у власних приватних інтересах, оскільки здійснювала перевірку декларації вказаної особи.
Суд встановив, що у діях члена Рахункової палати відсутній реальний чи/або потенційний конфлікт інтересів з НАЗК, оскільки:
- НАЗК самостійно приймало рішення про повну перевірку його декларації безпосередньо вже після початку процедури аудиту в НАЗК, відповідальним за який визначений він;
- підписані ним доручення на вихід контрольної групи до НАЗК видавались згідно з вимогами Закону України “Про Рахункову палату” та Регламенту Рахункової палати у межах компетенції;
- зі сторони особи не було ініціативи розпочати перевірку НАЗК в умовах конфлікту інтересів. Навпаки – тиском на нього можна розцінювати дії НАЗК, оскільки рішення про повну перевірку його декларації було прийнято після початку аудиту НАЗК;
- план заходів щодо діяльності Рахункової палати на 2019 рік було складено у 2018 році, тобто задовго до того як НАЗК розпочало перевірку його декларації.
З огляду на це, Шевченківський районний суд м. Києва встановив відсутність конфлікту інтересів та закрив провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення (постанова від 31.01.2020, справа 761/44284/19).
- Преміювання керівником близької особи може не створювати конфлікту інтересів.
Головний лікар підписав наказ про преміювання лікарів, до яких входила також його дружина як керівник одного із відділів лікарні. НАЗК склало протокол через прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів.
Суд встановив, що не будь-яка суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями створює конфлікт інтересів, оскільки особистий інтерес особи та її представницькі повноваження можуть не суперечити один одному.
Конфлікт інтересів має місце тоді, коли зазначена суперечність фактично вплинула на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.
Протягом 2017-2019 років особою вживались заходи щодо недопущення виникнення реального та потенційного конфлікту інтересів, зокрема було змінено підпорядкування керівника підрозділу підпорядкуванням заступнику головного лікаря з хірургічної роботи та заступнику головного лікаря з медичної частини. Крім того, відповідальним за преміювання є не керівник закладу, а його заступник.
Дніпровський районний суд м. Києва врахував доводи особи та закрив провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення (постанова від 25.10.2019, справа 755/14010/19).
Захист у справах про корупціні правопорушення
Що загрожує у випадку притягнення до відповідальності?
Порушення встановлених обмежень передбачає наступну відповідальність за ст. 172-7, КУпАП:
- За неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів – штраф від 1700 грн до 3400 грн;
- За вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів – штраф від 3400 грн до 6800 грн;
- За повторне вчинення – штраф від 6800 грн до 13600 грн, також можливе позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік.
!!! При цьому, до закінчення розгляду справи щодо такої особи, її може бути відсторонено від виконання службових повноважень. Однак, у випадку закриття провадження судом, такій особі має бути відшкодований середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов’язаного з таким відстороненням.
Висновок
На практиці може виникати багато різних ситуацій, які поліція та НАЗК трактуватимуть як конфлікт інтересів. Для ефективного захисту у суді необхідно у кожному випадку довести, відсутність суперечностей між приватним інтересом та виконанням службових обов’язків.
Особи, на яких поширюються обмеження щодо запобігання конфлікту інтересів
Суб’єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є:
1) особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:
а) Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр України, віце-прем’єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор, Голова Національного банку України, його перший заступник та заступник, Голова та інші члени Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Уповноважений із захисту державної мови, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим;
б) народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови;
в) державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування;
г) військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки;
ґ) судді, судді Конституційного Суду України, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої ради правосуддя, посадові особи секретаріату Вищої ради правосуддя, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, посадові особи секретаріату цієї Комісії, посадові особи Державної судової адміністрації України, присяжні (під час виконання ними обов’язків у суді);
д) особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, податкової міліції, особи начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України;
е) посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, дипломатичної служби, державної лісової охорони, державної охорони природно-заповідного фонду, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;
є) Голова, заступник Голови Національного агентства з питань запобігання корупції;
ж) члени Центральної виборчої комісії;
и) посадові та службові особи інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим;
і) члени державних колегіальних органів;
ї) Керівник Офісу Президента України, його Перший заступник та заступники, радники, помічники, уповноважені, прес-секретар Президента України, помічники суддів;
2) особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:
а) посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, члени Ради Національного банку України (крім Голови Національного банку України), особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі;
б) особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги (аудитори, нотаріуси, приватні виконавці, оцінювачі, а також експерти, арбітражні керуючі, незалежні посередники, члени трудового арбітражу, третейські судді під час виконання ними цих функцій, інші особи, визначені законом);
в) представники громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, інші особи, які входять до складу конкурсних та дисциплінарних комісій, утворених відповідно до Закону України “Про державну службу”, Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування”, інших законів (крім іноземців-нерезидентів, які входять до складу таких комісій), Громадської ради доброчесності, утвореної відповідно до Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, і при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1, підпункті “а” пункту 2 частини першої цієї статті
(Кількість оцінок: 8 середня: 5,00 з 5)
Завантаження ...
