На що звернути увагу в договорі про повну матеріальну відповідальність?

Нещодавно в нашому телеграм-каналі ми дослідили питання «З ким можна укласти договір про повну матеріальну відповідальність?». У продовження цієї теми ми хочемо розповісти про декілька аспектів договору, на які вам варто звернути увагу.

У Постанові № 447/24 від 28.12.77 наведено зразок договору про повну матеріальну відповідальність. На нашу думку, договір повинен містити тільки ті норми, які можна реально використати, і які є чіткими та зрозумілими. Загалом типовий договір відповідає цим критеріям. Однак ми пропонуємо вам декілька виправлень, які можуть допомогти вам в разі виникнення спору.

  1. В «шапці» договору зазвичай вказується назва сторін. В цьому договорі в нас буде дві сторони: Власник (юридична особа яку представляє її представник) та Працівник. Обов’язково зазначте посаду працівника. Навіщо?

Працівники можуть змінювати посаду в межах одного підприємства. Як ми вияснили з попередньої статті, наявність обов’язку працівника відшкодовувати шкоду в повному обсязі залежить саме від посади, яку він займає. Тому при підписанні договору про повну матеріальну відповідальність необхідно вказати яку саме посаду займає працівник. Так ми зафіксуємо в межах якої роботи він буде відповідати за пошкодження майна підприємства. У разі виникнення спору суд зробить відповідні висновки:

  • договір ви уклали саме з тим працівником, який займає дозволену Постановою посаду;
  • працівник може нести повну матеріальну відповідальність за договором.

У типовому договорі використовується термін «передані цінності». Це досить розмите поняття. Які саме цінності, який порядок та як фіксується передача? В договорі повинні бути відповіді на ці питання, або хоча б посилання на інші акти підприємства.

Для визначення «цінностей» ми використали термін товарно-матеріальні цінності (далі – ТМЦ). ТМЦ – це все те, що ви використовуєте при виробництві продукції (обладнання/сировина), або готова продукція.

Щодо питання передачі ТМЦ, його ми врегулювали так:

«Передача товарно-матеріальних цінностей від Власника до Працівника та навпаки здійснюється на підставі Акту приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей.»

Конкретизуючи ці моменти ми уникнемо в подальшому питань «Чи підлягає пошкоджене майно відшкодуванню за договором?», «Чи дійсно майно було передано працівнику?» та «Чим саме підтверджується передача майна?».

Однак звертаємо увагу, що передача ТМЦ на підставу Акту є досить клопітким процесом. Якщо ви обрали цей спосіб фіксації передачі ТМЦ, треба слідкувати за веденням та зберіганням таких Актів.

Якщо ми не хочемо складати з кожним працівником окремий Акт, можемо прописати в посадовій інструкції перелік обладнання, з яким він постійно працює. Так ми зафіксуємо яке саме обладнання ввірене працівнику та за яке він відповідальний. Разом з цим в договорі необхідно зробити посилання на відповідний пункт посадової інструкції.

Коли ми передаємо ТМЦ в межах підприємства то можна використати інший спосіб – Журнал обліку товарно-матеріальних цінностей. Таким чином вся інформація про передачу працівнику ТМЦ буде міститись в одному документі.

Важливо! При веденні Журналу необхідно підтвердження від працівника – його підпис напроти отриманих ТМЦ.

Досить часто недостача або пошкодження майна виявляється під час проведення інвентаризації. В договорі бажано передбачити нормативний акт, який регулює порядок та періодичність такої інвентаризації. Це може бути як Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань від 02.09.2014 № 879 так і внутрішні акти підприємства.

Така конкретизація допоможе вам в суді зі встановленням підстав проведеної інвентаризації та її порядком.

У разі пошкодження або знищення майна необхідно встановити за якими цінами буде здійснюватись відшкодування.

Працівник може пошкодити: засоби праці (усе обладнання що застосовується для роботи), сировину і готову продукцію.

Найпростішим є встановлення ціни для пошкодження готової продукції. На нашу думку визначення розміру збитку необхідно розраховувати за цінами, за якими Власник здійснює продаж готової продукції на момент відшкодування шкоди. Для доведення розміру шкоди необхідно буде надати докази того що ціни не є видуманими – прайс-лист/укладений договір продажу готової продукції.

Що стосується пошкодження або знищення сировини, на нашу думку доцільно розраховувати розмір збитку за цінами, за які була придбана сировина. Це пов’язано з тим, що сировина досить швидко використовується в процесі виробництва, і ціна на неї не змінюється надто швидко.

Така конкретизація допоможе уникнути витрат зайвого часу при судовому спорі з працівником. Не прийдеться доводити чому розмір збитків вираховується так а не інакше – це вже все написано в договорі.

Щодо пошкодження або знищення засобів праці можна встановити визначення розміру збитку за цінами за які були придбані засоби праці. Це є досить простим способом підтвердити розмір шкоди, особливо якщо придбали такий засіб праці зовсім нещодавно. Доказами понесених збитків буде чек за придбання обладнання. Однак якщо ваше обладнання є досить старим та знаходиться в поганому стані, варто буде замовляти товарознавчу експертизу або просто зменшити розмір відшкодування.

Якщо вам потрібна консультація щодо розробки договору, звертайтеся до нас за допомогою
1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Кількість оцінок: 11 середня: 5,00 з 5)
Завантаження ...