Раніше ми писали про оскарження штрафів Держпродспоживслужби та про те, як контролери перевіряють безпечність промислових товарів, а сьогодні розглянемо, як постачальнику виконати рішення про усунення формальних невідповідностей?
Якщо ви продаєте нехарчову продукцію, то можете чекати на прихід інспекторів з Держпродспоживслужби з перевіркою в сфері ринкового нагляду.
Уявімо ситуацію: на підприємство приходить Держпродспоживслужба з перевіркою якості певного виду продукції, наприклад, іграшок.
Нагадаємо, що ринковий нагляд здійснює перевірку нехарчової продукції на відповідність технічним регламентам. Насправді функції органу ринкового нагляду залежно від виду продукції виконують різні органи.
Так, Держпродспоживслужба, зокрема, здійснює нагляд за електричним та електронним обладнанням: побутовою технікою, електричними інструментами, іграшками, обладнанням для відпочинку, тощо.
Якщо під час перевірки контролюючого органу буде виявлено порушення, які не становлять небезпеки для користувачів, Держпродспоживслужба винесе рішення про обмеження продукції на ринку та усунення невідповідності.
Такі порушення можуть бути пов’язані з відсутністю на продукції необхідного маркування: знака відповідності технічним регламентам, інформації про найменування виробника, торговельну марку та його контактну поштову адресу, серійний номер товару, тощо. Проте усунути такі порушення, тобто нанести відповідне маркування, може лише виробник.
Тому часто єдиним варіантом дій в такому випадку є повернення товару постачальнику або виробнику для приведення продукції до нормального стану, адже підприємство, як розповсюджувач продукції, не може самостійно усунути такі невідповідності.
Проте можуть існувати обставини, які не дають змогу повернути продукцію постачальнику чи виробнику. Наприклад, постачальник зазначеного товару відмовляється оформлювати повернення, або ж підприємство, яке поставило продукцію, вже не здійснює господарську діяльність.
Тому постає питання: чи може підприємство в такій ситуації утилізувати продукцію за власним рішенням, щоб в подальшому не платити штраф за невиконання рішення Держпродспоживслужби, розмір якого може сягати від 34 000 до 68 000 гривень.
Так, питання знищення продукції законодавством регулюється лише щодо небезпечної продукції, яку повинен знищити виробник після відкликання продукції. В результаті виробник повинен відшкодувати користувачеві повну вартість продукції або ж замінити на якісну аналогічну продукцію.
Проте знищення продукції у разі наявності менш серйозних порушень не регулюється законодавством, тому доречно звернути увагу на судову практику щодо цього.
Позиція судів щодо утилізації
Так, суди дотримуються позиції, що утилізація продукції, яка проводиться у зв’язку із неможливістю спільно із постачальниками усунути порушення, є «належним заходом, за допомогою якого досягається мета контрольного заходу».
Так, позиція Держпродспоживслужби в суді часто зводиться до того, що «рішення про знищення продукції приймає орган ринкового нагляду. Відповідно, у підприємства відсутні повноваження щодо знищення (утилізації) продукції».
Суди ж зазначають, що немає жодної заборони на утилізацію майна розповсюджувачем, адже він власник цього майна, а тому не може бути обмежений в розпорядженні ним.
Так, Другий апеляційний адміністративний суд у справі №520/922/21 зазначив: «Заборона знищити належне підприємству майно є втручанням у внутрішню господарську діяльність суб’єкта підприємницької діяльності».
Суди доходять висновку, що застосування штрафу має відповідати принципу результативності та пропорційності відповідальності суб’єктів господарювання за порушення закону. А якщо порушення законодавства на ринку усунуто та виведено неналежну продукції з обігу навіть шляхом утилізації, то мета контрольного заходу була досягнута, адже неналежна продукція тепер нікому не загрожує.
При цьому суди беруть до уваги таке:
- чи на момент накладення штрафу Держпродспоживслужба була повідомлена про утилізацію товару належним чином;
- чи дійсно була відсутня можливість взаємодії з постачальником продукції, адже відповідно до закону суб’єкти господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції зобов’язані співпрацювати між собою з метою приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами.
Практичні поради
Якщо єдиним варіантом після перевірки виявилась утилізація товару, варто перестрахуватися та вчинити такі дії:
- Повідомити орган Держпродспоживслужби про здійснену утилізацію відповідним листом.
Надати докази утилізації, наприклад, договір з відповідним підприємством про утилізацію, акт приймання-передачі продукції, акт утилізації, тощо.
Важливо надати докази, що на утилізацію було надано саме продукцію з порушеннями. Надати докази, що суб’єкт, якому було передано продукцію, має право здійснювати утилізацію.
В листі до органу ринкового нагляду можна обґрунтувати правомірність прийнятого рішення з посиланням на судову практику для переконливості.
- Обґрунтувати неможливість іншим чином усунути невідповідність продукції.
Якщо постачальник продукції відмовляється оформлювати повернення продукції, варто надати докази проведення комунікації з таким постачальником, наприклад, його письмову відповідь-відмову або ж докази направлення листа постачальнику та відсутність відповіді на такий лист.
Якщо ж постачальник на даний час не здійснює господарську діяльність та не має технічної можливості усунути формальну невідповідність продукції, можна надати докази припинення діяльності такого постачальника чи докази відкриття процедури банкрутства, чи просто наявність численних боргів та арештів. Для цього потрібна надати довідки та витяги з відповідних реєстрів.
- Показати ланцюг постачання продукції, щоб надати необхідну інформацію органам ринкового нагляду, в якому напрямку рухатися далі.
Надати необхідні документи, які дають змогу відстежити походження товару та вказують, хто саме є постачальником продукції. Такими документами можуть бути договір поставки, відповідні накладні, тощо. Цими діями підприємство буде сприяти знайденню Держпродспоживслужбою іншої продукції з порушеннями.
Отже, важливо максимально надати інформації про те, що підприємство вчинило всі необхідні дії та усунуло виявлені порушення.
Важливо переконати орган ринкового нагляду або ж суд, що єдиним можливим варіантом виконати рішення Держпродспоживслужби було здійснення утилізації товару. Адже за рахунок цього буде здійснено обмеження продукції на ринку, та такий товар більше не буде створювати загрозу для споживачів.
